28.04 №29-30

Тема:  Безпека дорожнього руху. Правила дорожнього руху для пішоходів.

1.     Привітання

В місто вирушим всі разом,

Перешкоди всі пройдем,

А хто буде сумувати,

Із собою не візьмем.

Сьогодні ми вирушимо до міста.  А щоб подорож була вдалою, потрібно прочитати тему  нашого уроку: Безпека дорожнього руху. Правила дорожнього руху для пішоходів.

Коли люди вирушають у подорож, вони готують собі валізу. Давайте подивимось на речі і подумаємо, що із запропонованого ви взяли б у дорогу.

 «Автобус знань»

Щоб дістатися до міста, нам потрібен транспорт. Ось він. У кожного з вас є зошит. Напишіть на ньому своє ім’я  , завершивши речення: « Я чекаю від сьогоднішнього уроку…». А натомість ви отримаєте квиток. Наші очікування також відправляються у подорож, а ми докладемо усіх зусиль, щоб вони здійснилися.

Ну що ж,  шановні діти, займайте свої місця у нашому віртуальному автобусі  . А щоб не сумувати в дорозі, ми взяли з собою книгу. Тож давайте відкриємо її та прочитаємо розповідь «Твої помічники на дорозі», «Дорожні історії».

То що є помічником на дорозі?

Які правила переходу дороги ви знаєте?

Що заважало дітям дотримуватися Правил дорожнього руху?

Які Правила дорожнього руху вони порушили?

До яких наслідків це призвело?

Що ви можете їм порадити?

Доріжка для пішоходів

Завдання: згадати правила для пішоходів (як треба рухатися тротуаром, уздовж шосе, які є пішохідні переходи, як переходити дорогу на регульованому і нерегульованому перехресті, в умовах обмеженої оглядовості). Намалювати дорожні знаки, які позначають  пішохідні переходи.

Доріжка для велосипедистів

Завдання: згадати правила для велосипедистів (де можна кататися на велосипеді до 14 років, як переїхати на інший бік дороги, як обладнати велосипед).  

фізхвилинка

Місце зупинки автобуса

Завдання: згадати правила для пасажирів ( як треба чекати транспорт на зупинці, як заходити у транспорт, як готуватися до виходу з нього, кому треба поступатися місцем у громадському транспорті). Намалювати, якими знаками позначають зупинки громадського транспорту.

Автотранспорт вулицями рухається з великою швидкістю. Ситуація може змінюватись блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно й уважно за нею спостерігати. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, біжать. Вулиця оманлива: в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулку чи з-за повороту.     

  Перехід вулиці - це лише 10-20 секунд, і тому варто на цей час припинити розмови й уважно спостерігати за проїжджою частиною. Переходити дорогу треба тільки в місцях, спеціально відведених для цього, - це є пішохідні переходи.

У містах пішохідні переходи  обладнані світлофором. Вони застосовуються для регулювання руху у певних напрямках.

У перекладі з грецької мови слово «світлофор» означає «той, що несе світло».            

Перший вуличний світлофор з’явився у Лондоні у 1868 році. Винайшов його англійський інженер Нейт.

Перший світлофор був механічним: кольорові сигнали змінював черговий поліцейський, який стояв поруч. Перш ніж увести  світлофор у дію, в газетах Лондона були докладно описані правила дорожнього руху, з яких люди дізналися, що означає червоний колір, а що – зелений. Жовтого сигналу тоді не було взагалі.

У нашій країні світлофор з’явився у 1924 році.

Інколи світлофор виходить з ладу, тоді рухом керує регулювальник. 

Регулюва́льник — працівник поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху, який має відповідне посвідчення та екіпіровку (формений одяг або розпізнавальний знак, нарукавна пов'язка, жезл, диск з червоним сигналом чи світлоповертачем, червоний ліхтар або прапорець) і регулює дорожній рух.

Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків пріоритету і є обов'язковими для виконання.

Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

    Отже, ми з вами працювали дуже добре. Я впевнена, що ви будете гарними пішоходами і пасажирами, адже від вашої поведінки, від знання вами правил дорожнього руху залежить ваше життя і життя оточуючих. 

27.04

Тема: Побудова дружніх стосунків

- Пригадайте свій перший день у школі. Ви ще не знали однокласників, але згодом з усіма перезнайомилися і подружилися. Дехто знайомиться з новими людьми легко і невимушено, а для декого це стає справжнім випробуванням. Якщо це ваша проблема, не сумуйте, адже вмінню знайомитись можна навчитися. Наприклад, у незнайомій компанії вас може відрекомендувати хтось із дорослих або ваш друг. Ви теж маєте навчитися знайомити людей.

-          В яких випадках потрібно представляти друзів?

-         Уміння представляти друзів допоможе їм комфортніше почуватися у незнайомій компанії.

1.Робота  (за символами) з прислів’ями.

- З давніх давен люди цінували і підтримували дружні стосунки. З цього приводу було складено безліч прислів’їв про друзів і дружбу.

-   Складіть прислів’я. Поясніть його зміст.   

Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.

Гору руйнує вітер, людську дружбу - слово.

Друга за гроші не купиш.

Дружба міцна не лестощами, а правдою і честю.

притча «Цвяхи»

Запитання для обговорення:

•      Про що ця притча?

•     Чому батько сказав синові забивати цвяхи?

-                     Що сталося, коли син витяг усі цвяхи?

-        Як батько пов’язав це з почуттями людей?

-        Яке правило дружби можна скласти до цієї притчі?

 (Ця притча вчить нас ніколи не ображати своїх друзів).

                    оповідання «Антон і Харитон»

Жили на світі Антон і Харитон.
- Давай з тобою дружити, - сказав Харитон. - Усе діли­тимемо навпіл - і горе, і радість.
- Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.
Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде - ні деревця, ні кущика.
- Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені ду­же голову припікає.
Антон віддав Харитону свого великого солом'яного бриля. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!» Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.
- Дай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне!
Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: «Ну, що ж, заради дружби і промокнути можна».
Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Анто­нові його плащ і бриль.
- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.
Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислив­ся.
Тим часом друзі дійшли до перехрестя.
- Тобі куди? - запитав Антон.
- Мені ліворуч, - відповів Харитон.
- Ну, а мені праворуч, - сказав Антон.
- Так ми ж хотіли разом іти! - закричав Харитон. - Ми ж друзі з тобою!
Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озир­нувся.
Чому ж він не озирнувся?..

 Запитання для обговорення:

-        Що трапилося з друзями?

-        Хто з хлопців виявився хорошим другом?

-          Яке правило дружби можна скласти до цього оповідання?

(Не бути егоїстом у дружбі).

фізхвилинка "Друзі"

казка «Цвінь і Цвірінь»

Були собі двоє горобчиків – Цвінь та Цвірінь. Одного разу бабуся надіслала Цвінькові посилку – повний ящик добірного пшона. Але Цвінь ані словом не прохопився про  це своєму приятелеві. «Якщо всім почну роздавати, собі нічого не залишиться», - міркував він. Так і склював усе пшоно сам. Тільки й того, що коли викидав ящик на сміття, кілька зерняток усе таки впало на землю. Знайшов їх Цвірінь, зібрав ретельно і полетів мерщій з ними до свого друга.

-Добридень, Цвінь! Дивися: я знайшов сьогодні десять зерняток пшона. Зараз поділимо їх порівну та з’їмо.

- Не треба… Навіщо? – замахав крильцями Цвінь. – Ти знайшов – ти і їж!

- Але ж ми з тобою друзі, - наполягав Цвірінь. А друзі все мають ділити порівну. Хіба ж не так?

- Так,  - погодився Цвінь. Не став він ображатиЦвірінька, взяв у нього п’ять зерняток. І було йому при цьому дуже – дуже соромно. Адже сам він склював цілий ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодного зернятка.

Запитання для обговорення:

-        Що зробив Цвік, коли отримав повний ящик пшона?

-        А що зробив Цвіріньк, коли знайшов десять зерняток?

-                     Яке правило дружби можна скласти до цієї казки?

(Потрібно ділитися з друзями тим, що маєш).

Вправа «Міст дружби» (назвати правила дружби)

Запитання для обговорення:

-        Що станеться, якщо прибрати одну дощечку з нашого містка?

-        А що станеться, якщо прибрати дві дощечки?

-        А якщо всю середину містка?

-         Щобмати гарних друзів, треба самому вчитися бути хорошим другом.

-         Пригадайте, чи був випадок, коли друг, якого ви вважали справжнім, виявився несправжнім. Зараз ми переглянемо мультфільм, герої якого дадуть поради, як розпізнати справжню дружбу.

Запитання для обговорення:

-        На чому тримається дружба?

-        Що роблять справжні друзі?

-        Чого не роблять справжні друзі?

28.04 - 1-А
28.04/30.04 -1-Б
№ 29-30

Тема: Користування  столовими приборами.

 

-         Як можна замінити назви цих предметів одним словом? (Посуд)

-         Навіщо людям посуд?

-         Із чого виготовляють посуд?

-         Яким посудом користується твоя родина?

                               Бесіда 

Первісні люди тривалий час споживали продукти, які їм дарувала природа, тільки у сирому вигляді. З часом вони навчилися добувати вогонь і почали готували їжу на відкритому вогнищі. Коли винайшли глиняний посуд, у людей з’явилась можливість їжу варити. Протягом віків люди стали накопичувати знання про способи приготування різних страв. Так і виникла кулінарія.

Кулінарія - людська діяльність, пов’язана із приготуванням їжі.

Посуд - узагальнена назва різноманітних за формою та оформленням ємностей, які виготовляються із глини, скла, металу, пластику тощо. Використовуються для приготування або подавання їжі, напоїв тощо, а також для зберігання харчових продуктів.

Посуд поділяють на кухонний і столовий.

- Назвіть приклади кухонного посуду.

- Сервірування стола – це підготування й оформлення його для споживання їжі. Спочатку стіл накривають, найчастіше, білою  скатертиною, а для чайного столу використовують кольорову. Напроти кожного за столом ставлять тарілку на відстані 2 см від краю стола. Розкладають столові прибори. А як саме це роблять нам розкажуть наші гості – «столові прибори».

         Ложка: я – столова ложка, мене кладуть з правого боку тарілки, випуклою стороною вниз. Я створена для рідких страв. До речі, інші страви теж зручно їсти ложкою, але це не дуже негарно, тому виховані люди так ніколи не роблять. Ложкою їдять суп, борщ, окрошку. Мене слід тримати в правій руці, а ліва в цей час повинна лежати на столі. Набирай неповну ложку і перехиляй до рота звуженим краєм. Поївши, кладіть мене на тарілку. У мене є сестричка – чайна ложечка.

Чайна ложка: Я призначена для компотів, тістечок, чаю та морозива. Мною кладуть цукор у чай або каву, дістають фрукти, ягоди з компоту; їдять тістечка. Розмішавши страву, ложечку кладуть на блюдце.

-         Діти, розмішувати цукор треба безшумно. Чай і компот не сьорбають із ложечки.

Виделка: - кладуть мене з лівого боку від тарілки, гострим кінцем догори. Зубчики у мене є для того, щоб наколювати їжу: шматок котлети, вареник. Коли наколюєте, мене потрібно повернути опуклим боком догори. Щоб набрати гарнір, слід перевернути виделку «спинкою» вниз. Тримають мене лівою рукою, після їжі кладуть у тарілку. Якщо їдять страви, які можна їсти без ножа, то мене тримають у правій руці.

Ніж : - Кладуть мене з правого боку від тарілки, лезом до неї. Я потрібен, щоб відрізати шматочки м’яса, яєчні, запіканки. Тримають мене правою рукою, а виделкою в лівій руці наколюють відрізані мною шматочки. Користуються мною обережно, щоб самому не поранитись і не зашкодити іншим.

-          Ті страви, які легко ламаються виделкою, їдять без допомоги ножа. Це варена картопля та овочі, котлети, тефтелі, шніцелі. Виделка в таких випадках знаходиться в правій руці. А ще ви повинні запам’ятати, що їсти з ножа не можна. Це некультурно і небезпечно.

-          Ми вдячні столовим приборам, які познайомили нас із тим, як ними користуватися. Але, крім них на столі повинні стояти склянки, або чашки, спеції, серветки.

Фізхвилинка

-      Праворуч від тарілки розміщують чашку з чаєм, кавою чи какао на блюдці з ложечкою.

-      Ліворуч від тарілки повинна стояти пиріжкова тарілка, на яку кладуть пиріжок, булку, бутерброд чи скибку хліба. Під час їди тримати хліб в руках не слід. Скибочка хліба повинна лежати на пиріжковій тарілці і від неї відламують маленькі шматочки.

  Сіль і перець подають у маленьких сільницях і перечницях. До сільничок подають спеціальні дуже маленькі ложечки, щоб ними брати сіль. Сіль не можна брати ні ножем, ні пальцями.

  Без серветок неможливо дотримуватися чистоти й

охайності за столом. Паперові серветки розміщують     у спеціальній підставці посередині столу.

На  святковий  стіл   кладуть      полотняні  серветки. Перед тим, як розпочати їсти, розгорніть серветку і покладіть її собі на коліна. Після закінчення трапези потрібно витерти нею руки і покласти на стіл поряд із тарілкою. Після того, як серветку використали, її не потрібно знову акуратно складати.

Гра «Так чи ні»

■       Коли їси, розхитуйся на стільці (...)

■       Виделку тримай у лівій руці, а ніж у правій (...)

■       Клади лікті на стіл, (...)

■       їж з ножа. (...)

■       Бери страву тільки після гостей чи дорослих, (...)

■       За столом розмовляй з повним ротом, човгай ногами, (...)

■       Не вибирай, а бери те , що лежить ближче до тебе, (...)

■       Бажай всім «Смачного!», «Хліб - сіль», (...)

 Вірш:«Оце так свято!»

-   Святкували іменини Ми у подружки Марини.

-   Чай пили і тортик їли,

-   Про цікаве гомоніли В нас компанія чимала,

-   Тільки вихованих мало:

-   Вова голосно сміявся,

-   Дмитрик на стільці гойдався,

-   Підштовхнув маленьку Ніну,

-   Чай розлив на скатертину.

-   Ігор свої пальці в кремі Витирав об светрик Жені.

-   Було весело нам дуже - На підлозі бруд, калюжі Після цього святкування Буде довгим прибирання.

-      Діти, чи запросить Маринка на наступний день народження цих дітей? Чому?

28 квітня   5 - Б клас     СПО
Тема : Поведінка дитини у незнайомій, непередбаченій ситуації (якщо заблукав, загубився).

Природа дарує людям чисте повітря, бадьорість, гарний настрій. Людина — частина природи, тому повинна відчувати її настрій, її життєдайність. Саме серед природи людина оживає душею і відновлюється тілом. Але інколи прогулянка на природі може бути зіпсована. Яка небезпека може чекати на нас у природі? 

- Небезпека загубитись;

- зустріч із дикими звірами;

- гроза;

- отруєння ягодами чи грибами;

- зустріч з осиним роєм;

- небезпечна ситуація на водоймах тощо.

Відеоресурси :  https://youtu.be/a_dlA0xHOC0

Дослідницький практикум «Як орієнтуватися у лісі?»

Як Андрійко повернувся додому?

Улітку Андрійко приїхав до бабусі. Не тільки бабуся була рада онукові. Біля її хати на високому стовпі лелеки звели гніздечко й радісно вітали хлопчика.

Одного літнього дня Андрійко з друзями побіг до лісу збирати гриби та ягоди. Ліс був за залізничною колією, що проходила за селом. Перейшовши через надземний залізничний перехід, діти пішли в ліс, перегукуючись між собою «Ау!». Тепло, затишно в лісі. На узліссі дзюрчить струмок...

От Андрійкові почувся стукіт дятла. Он він, зліва, на стовбурі дуба примостився. А під дубом — житло мурашок-трударів. Справа на галявині з-під листочків усміхаються ягоди ожини, суниці... Несміливо визирають опеньки й боровички. Он там, поряд з осикою й березою, причаїлись підосичники й підберезники. От уже й кошик повен грибів та ягід... Андрійко так захопився, що відійшов далеко від своїх друзів... Де вони? Де я?

Але хлопчик був кмітливий, він не розгубився, а почав правильно діяти і вчасно повернувся додому.

Запитання до учнів

- Відгадайте, як йому вдалося повернутись додому?

Відповіді

1. Визначити напрямок руху. Влізти на високе дерево й поглянути навкруги. Адже біля будинку бабусі — високий стовп. А поряд — залізнична станція, там також є високі споруди.

2. Можна орієнтуватись на звук поїзда і йти втому напрямку.

3. Злізти з дерева і йти в тому напрямку, який визначив, але галявина з ягодами тепер має бути зліва.

4. Згодом справа — дуб із мурашником, на якому стукотів дятел.

Джерело :  https://1obl.tv/video/neveroyatnoe/meteorologi-pokazali-pochemu-ne-stoit-pryatatsya-pod-derevom/

Домашнє завдання : ознайомитися з памяткою 

Коли ти заблукав у місті

(пам’ятка для дитини) 

1. Не можна звертатися до незнайомих людей за допомогою (невідомо, якою виявиться ця людина.) Краще звернутися в якийсь офіційний орган: міліцію або найближчий сбербанк, школу, почту, дитячий садок (не  заходьте в кафе, ресторани, бари.)

Своє прохання про допомогу краще висказувати в присутності багатьох людей, щоб дії людини яка візьметься  вам допомагати міг ще хтось проконтролювати.

Не можна заходити в приміщення до незнайомих людей за вашою або їхньою ініціативою, навіть для того, щоб зателефонувати батькам. Краще попросіть дозволу скоритсатися будь яким мобільним телефоном або нехай зателефонує хтось із дорослих.

Не намагайтеся самостійно добиратися додому, найкраще залишатися на тому ж місті, де ви загубилися – так вас легше буде знайти (виняток зробіть лише для представників міліціі.)

З таксофону можна безкоштовно викликати  службу порятунку -01, міліцію – 02. Апаратура диспетчерської служби може виявити ваше місце знаходження  за таксофоном з якого ви телефонуєте.

Постарайтеся назвати по телефону диспетчеру точну адресу, подивіться : як називається вулиця на якій ви знаходитеся, який номер найближчого будинку , або прочитайте на табличці точну назву установи, яка знаходиться поруч (магазин, контора, навчальний заклад тощо) і стійте біля цієї установи.

Чекайте на патрульну машину з міліціонерами, на рятувальників, на свого вчителя чи батьків.

З іншими людьми ні куди не йдіть!

Дії вчителів і батьків у яких загубилася дитина.

1.Якщо вам зателефонувала дитина яка загубилася, перш за все:

заспокойте дитину лагідними, спокійними словами;

вислухайте дитину не перебиваючи;

потім повторіть те що почули.

Сприймаючи на слух свої ж слова, дитина починає розмірковувати, робить деякі уточнення , трохи заспокоюється, стає більш уважною.

2.Не звинувачуйте дитину. Це може спровакувати паніку у свідомості і спричинити небажані дії.

3.Спокійним, розсудливим тоном переконайте дитину, що надасте їй допомогу.

4.Порадьте дитині залишатися на місці, ні куди не йти.

5.Задайте чіткі запитання:

-     Назви конкретну місцевість де ти знаходишся ?

-    Як називається вулиця на якій ти стоїш ? Подивися на табличку.

-         Який номер найближчого дому?

-         Який поруч магазин або установа? Чітко прочитай з таблички.

6.Якщо Ви вчитель і вам здається, що ви самостійно можете знайти дитину, що заблукала, запам’ятайте , ви обов’язково повинні повідомити про пропажу дитини в міліцію або в рятувальну службу.

7.Вихователь не має права передоручати пошуки дитини іншим особам, не має права залишати дітей на інших людей, які не мають юридичної відпвідальності за цих дітей і не проведені наказом директора учбової установи.

Посилання :https://crdveselka.jimdofree.com/батькам/дитина-заблукала-у-місті/